Ситуація проблемна – одне з центральних понять проблемного навчання.

1. Співвідношення обставин і умов, у яких розгортається діяльність індивіда або групи, що містить протиріччя і не має однозначного вирішення.

2. Психологічна модель умов породження мислення на основі ситуативно виникаючої пізнавальної потреби, форма зв’язку суб’єкта з об’єктом пізнання. Проблемна ситуація характеризує взаємодію суб’єкта і його оточення, а також психічний стан особистості, включеної в процесі пізнання в об’єктивне і суперечливе за змістом середовище. Усвідомлення якого-небудь протиріччя в процесі діяльності (наприклад, неможливості виконати завдання на базі раніше засвоєнних знань) призводить до виникнення потреби в нових знаннях, в тому невідомому, яке дозволило б вирішити це протиріччя.

Об’єктивізація невідомого в проблемній ситуації здійснюється у формі питання, поставленого людиною самій собі, і яке стає початковою ланкою розумової взаємодії суб’єкта з об’єктом. У процесі такої взаємодії здійснюється пошук відповіді на питання про нове знання про предмет, спосіб або умову дії, у результаті чого продуктивно розвивається сам суб’єкт.

(Шапар В. Психологічний тлумачний словник / Віктор Шапар. – Х., 2004. – С. 476-477.).