Метод проектів (МП) – навчальна схема, впроваджена в американських школах та популяризована в інших країнах, зокрема в Англії. Цей метод полягає в тому, що традиційна класно-урочна система замінюється т. зв. «проектами» як осередками навчання та праці дітей. Проекти повинні відповідати інтересам дітей та поєднувати розумову та практичну діяльність. Вирізняються 4 види проектів: продукційний (створення чогось), консультаційний (естетичне пізнання), проблемний (подолання інтелектуальних труднощів), діяльнісний (досягнення вмінь та навичок у якійсь діяльності). Однак це є не стільки метод, скільки стратегія, яка представляє велику цінність не лише у сфері розвитку і практичних вмінь учнів, але також у їх соціалізації. Стимулює активність учнів, для яких школа стає більш привабливою, як місце прояву їх творчості.

(Василюк А.В. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ./ А.В.Василюк. – Ніжин: Вид-во НДПУ ім. М. Гоголя, 2004. – С. 67.).

– організація навчання, за якою учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань-проектів. МП виник у другій половині ХІХ ст. Базується на теоретичних концепціях прагматичної педагогіки. У 20-х роках ХХ ст. МП привернув увагу українських педагогів, які вважали, що критично перероблений МП зможе забезпечити розвиток творчої ініціативи й самостійності учнів і сприятиме здійсненню безпосереднього зв’язку між набуттям учнями знань і вмінь та застосування їх у розв’язанні практичних завдань. Однак універсалізація МП і розвиток комплексної системи навчання привели до різкого зниження рівня теоретичних знань учнів загальноосвітніх шкіл з основ наук. Проте засоби, аналогічні

МП, продовжують застосовувати в американських школах.

(Гончаренко С. Український педагогічний словник / Семен Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – С. 205.).