Сьогодні ви маєте можливість здійснити екскурсію до віртуального науково-дослідницького інституту (НДІ) літератури та мистецтва. Я запрошую вас пройти веб-квест по роману Л.М. Толстого "Анна Кареніна". Спробуйте не тільки познайомитися з героями і подіями роману, але й зануритися в атмосферу життя Російської імперії кінця ХІХ - початку ХХ століття, значну роль в якій відігравав Л.М. Толстой. Для проходження квесту натисніть ТУТ.

До вашої уваги творчі роботи учнів 10 класу - веб-сторінки Шарля Бодлера.

Сторінка 1.  Сторінка 2.   Сторінка 3.   Сторінка 4.   Сторінка 5.   Сторінка 6. 

Запрошую до чарівного й таємничого світу українського слова, до скарбів Таємничої Бібліотеки. Наша рідна мови зберігає багато загадок і таємничих перетворень. Ви переконаєтеся у цьому, розплутуючи чарівні клубки із завданнями, обираючи зілля, проходячи перегони. Будьте уважні та терплячі - і ви відкриєте багато такого, що було до цього часу невідоме) Для переходу до квесту натисніть ТУТ

Як працювати над відгуком про твір мистецтва

1. Вдумайтеся в тему висловлювання.

2. Визначте адресата і мету спілкування.

3. Доберіть форму відгуку (лист, повідомлення, записи вражень у щоденник, стаття до періодичного видання тощо).

4. Визначте стиль і тип мовлення.

5. Обґрунтуйте свою думку про твір мистецтва, доберіть переконливі аргументи.

6. Подбайте про мовленнєве оформлення відгуку, вживайте лише ті мовні засоби, які характерні для обраного стилю і жанру мовлення.

7. Дотримуйтеся вимог до мовлення та культури спілкування.

Орієнтовна схема відгуку на книжку

1. Зміст книжки.

2. Актуальність тематики твору.

3. Творчий задум автора.

4. Критична оцінка твору:

- особливості композиції книжки;

- сила впливу слова письменниці;

- майстерність автора у зображенні характерів героїв;

- мистецтво художника, ілюстратора книжки.

5. Основна думка відгуку.

1. Якщо ти вирішив писати новелу, не забудь, о цей епічний твір відрізняється від оповідання напруженістю сюжету та несподіваністю розв’язки.

2. Подумки уяви подію, яку береш за основу сюжету свого твору. Подумай, як цікавіше про неї можна розповісти.

3. Прочитай свою новелу чи перекажи її про себе. Оціни свій доробок:

- чи оповідь логічна, послідовна, яскрава;

- якою є мова твору;

- що в ньому можна поліпшити.

4. Якщо ти пишеш психологічну новелу, врахуй, що їй має бути притаманний психологізм. Дай самому собі відповідь на питання, наскільки глибоко розкрито у твоєму творі психологічний стан персонажа та чи вмотивовано вчинки або події.

5. Зверни увагу на композицію новели: добре, коли вона оригінальна.

6. Якщо ти не розгубився від висловлених настанов і можеш впоратися з ними, пиши новелу.

7. Якщо ж попередні настанови тобі заважають, пиши твір, як тобі подобається. Очевидно, ти маєш власний стиль у письменстві, а твій талант – яскравий, самобутній і неповторний. Твори!

Пам’ятка  1

1. Народження. Сімейне оточення.
2. Дитинство.
3. Навчання.
4. Професійна діяльність.
5. Перший твір. Перша збірка.
6. Найвідоміші твори та їх тематика.
7. Напрям (течія).
8. Еволюція творчості.
9. Періоди творчості.
10. Художнє новаторство.
11. Своєрідність манери письма.
12. Цікаві факти.
13. Зв'язок з Україною (для зарубіжних авторів).
14. Листування.
15. Критика (відгуки 2-3- письменників про твори або творчість конкретного автора).
16. Висновок-тезис (2-4 речення)

Пам’ятка  2

1. Оточення.
2. Освіта.
3. Вдача.
4. Характер.
5. Обдарування.
6. Захоплення.
7. Світогляд.
8. Словесний портрет.
9. Світові масштаби творчості.

Пам’ятка  3

1. Поет.
2. Прозаїк.
3. Публіцист.
4. Видавець.
5. Громадський діяч.
6. Життєва позиція.
7. Роки активності.

Пам’ятка  4

1. Словесний портрет.
2. Природні обдарування.
3. Риси характеру.
4. Кредо.
5. Улюблені заняття.
6. Улюблені твори.
7. Улюблені види мистецтва.
8. Роки активності.
9. Мова творів.

• Ретельно продумайте своє бачення питання і аргументи до нього.
• Вступаючи у дискусію, не розпочинайте її з тих питань, за якими ви розходитеся в поглядах із вашим опонентом.
• Використовуйте метод Сократа: свою думку ви розподіляєте на маленькі частинки і кожну пропонуєте у формі запитання.
• Уникайте категоричності, особливо тоді, коли ви заперечуєте думку опонента.
• Обминайте монологи, адже діалог продуктивніший.
• Умійте почути та зрозуміти позицію опонента.
• Не переривайте свого співрозмовника.
• Не висміюйте його і не доводьте його точку зору до абсурду.
• Не прискіпуйтеся до невдалої форми висловлювання опонента.
• Не переходьте на особистість співрозмовника.
• Не розбивайте його позицію, а доведіть свою.
• Ставте за мету не перемагати, а знайти істину.
• Погоджуйтеся з тим, у чому ваш співрозмовник має слушність, знайдіть раціональне у його словах.
• Поясніть, чому ви не можете погодитися зі своїм опонентом, і висловте власні думки.

Реферат—це доповідь, розроблена на основі критичного огляду, вивчення декількох джерел. В основі реферату лежить стислий переказ у письмовій формі чи в формі публіцистичного виступу змісту книжки, результатів вивчення якоїсь проблеми, підсумків наукової роботи.

1. Визначити адресата і мету спілкування.

2. Дібрати відповідну літературу (використовувати не одне джерело, а декілька):

•   з'ясувати, яка існує література з теми реферату;

•    скласти її список;

•    користуватися різними каталогами (алфавітним, систематичним, тематичним), бібліографічними виданнями, довідковою літературою.

3. Визначити вид читання:

• суцільне;
• вибіркове (іноді для теми достатньо вивчити не всю книжку, а лише окремі її розділи, параграфи);
• комбіноване (суцільне читання одних частин і вибіркове—інших).

4.   Опрацювати дібрані джерела з робочими стислими помітками, закладками в книжці:

•   розібратися в змісті, критично проаналізувати його;

•    відбирати суттєве, основне;

•   дати певну оцінку прочитаному;

•    перевірити, чи збігається ваша оцінка якоїсь проблеми з думкою автора, інших

авторитетних осіб;

•    вибрати для реферату більш яскраві факти, приклади, цікаві положення та ін.;

•    зробити необхідні висновки.

5. Скласти (простий чи складний) план відповідно до обсягу реферату (його пункти розкриваються приблизно на однаковій кількості сторінок).

6. Реферат включає три частини:

•   Вступ. Розкривається актуальність теми, її зв'язок з важливими проблемами сучасної практики, історія питання. Оформити треба яскраво, привабливо. Може бути поданий короткий огляд використаної в рефераті літератури.

•   Основна частина.

•  У висновку (заключній частині) формулюються основні висновки, узагальнення та рекомендації: вказуються питання, які вдалося висвітлити більш-менш повно, та ті, які потребують подальшої роботи.

7. Оптимальний обсяг реферату—10-12 друкованих сторінок. Такий реферат потребує для усного викладу перед аудиторією 10-15 хвилин.

8. Під час усного виступу краще розповідати, а не читати реферат. Для цього скласти розгорнутий план-конспект на 2-4 сторінки.

9. Під час добору мовних засобів для написання реферату необхідно враховувати особливості наукового стилю мовлення.

Оформлення реферату:

•    Титульна сторінка: вказати назву установи, де виконано роботу, тему реферату, прізвище та ім'я її автора, клас (предмет, гурток), де він навчається, рік написання.

•    Реферат має бути чітко написаним або віддрукованим.

•    Текст пишуть лише з однієї сторони аркуша, залишаючи поля.

•   Враховується загальний вигляд реферату, оформлення цитат, посилань, списку використаної літератури.

I.   Загальні питання

1)    назва твору, ім'я автора;

2)    рік написання, рік видання;

3)    історія написання;

4)    наявність присвяти, епіграфа.

II.   Теоретичні, літературознавчі питання:

1)    напрям, якого (яких) стосується твір;

2)    жанр;

3)    тема та ідея;

4)    система образів;

5)    сюжет;

6)    композиція;

7)    художньо-зображальні засоби словесного мистецтва: діалоги, монологи, репліки як засоби характеристики персонажів; наявність авторської характеристики та коментаря (опис обстановки, поведінки, жестів персонажів, ремарки тощо);

8)    художньо-зображальні засоби сценічного мистецтва: мізансцена, гра акторів, декорації, костюми, музичні, звукові та світлові ефекти тощо;

9)    бібліографія.

III.   Культурологічні питання:

1)    синтез мистецтв, що спостерігається у творі;

2)    українознавчі аспекти;

3)    рік, місто і місце першої поставки;

4)    режисер, авторський склад першої вистави;

5)    культурологічне оточення;

6)    думки митців, критиків до твору і вистави;

7)    власна думка про твір та виставу.

I.   Загальні питання:

1)    назва твору, ім'я автора;

2)      рік написання та публікації;

3)     історія написання;

4)     кому присвячений, чому саме;

5)    наявність епіграфа, що він означає.

II.   Теоретичні, літературознавчі питання:

1)    напрям якого (яких) твір стосується;

2)    жанр;

3)    тема;

4)    ідея;

5)     система образів;

6)     сюжет, його елементи та особливості в даному творі;

7)     композиція;

8)     художньо-зображальні мовні засоби;

9)      бібліографія.

III.   Культурологічні питання:

1)    синтез мистецтв, що спостерігається у творі;

2)     наявність українознавчих аспектів;

3)     культурологічне оточення (культурно-мистецькі події цього часу)

4)     думки митців та критиків;

5)     власна думка про твір.

Схема аналізу художнього образу

1.      Персонаж епізодичний, другорядний чи головний.

2.      Чи є в нього прототип?

3.      Портрет героя ( відповідність чи невідповідність його внутрішньому світі).

4.      Характер персонажа поданий у розвитку чи епізодично.

5.      Соціальне звучання образу.

6.      Пов'язані з даним героєм проблеми, які порушує автор.

7.      Психологічна складність характеру ( духовне багатство, моральна краса чи потворність, їх співвідношення в душі героя).

8.      Місце і роль персонажа в сюжеті. Чим пов' язаний він з іншими героями (зв'язком кармічним ( життєвим), емоційним, духовним)?

9.      Мова як засіб самовираження персонажа.

10. Ставлення до нього інших дійових осіб.

11. Ставлення автора до свого героя.

12. Актуальність проблем, порушених письменником через даний персонаж.

13. З якими відомими вам героями перегукується образ даного твору? Що в них спільного, а що відмінного?

14. Моє сприйняття героя.

Схема плану-характеристики літературного героя

1.     Дані про героя (з якої книги, головний чи другорядний, центральний чи епізодичний).

2.     Портрет героя (якщо змінюється, то як).

3.     Вчинки героя. Як вони розкривають його внутрішній світ.

4.     Мова героя.

5.     Ставлення до героя інших персонажів твору. Чим воно зумовлене.

6.     Додаткові художні відомості (деталі, описи тощо, які характеризують внутрішній світ героя, зміни, які з ним відбуваються).

7.     Як ставиться до свого героя автор.

8.     Ваше ставлення до героя.

Пам'ятка

до написання твору-відгуку на літературний твір

Відгук на прочитаний літературний твір — це обмін враженнями про твір, висловлення свого ставлення до подій, зображених автором, учинків героїв, вираження своєї особистої думки щодо того, як автор ставиться до своїх героїв — у захваті від них, засуджує, висміює, співчуває. Це передача своїх думок і почуттів, викликаних твором.

Мета відгуку — передати свої особисті враження від твору.

Відгук відрізняється від анотації. Анотація розміщується на звороті титулу і служить для попереднього знайомства зі змістом книги. Іноді в анотації є елементи оцінки та короткі відомості про автора. Вона невелика за розміром. Але головна її відмінність полягає в тому, що в анотації викладений зміст визначається об'єктивністю, а відгук — сповнений особистими враженнями його автора.

Композиція твору-відгуку має такі складові:

1. Початок.

2. Головна частина.

3. Висновок

Початок — коротка частина твору, в якій ми називаємо автора та назву книги, висловлюємо свою думку — сподобався чи не сподобався твір. Початок може бути оригінальний, нетрадиційний, інтригуючий.

Головна частина — це частина твору, в якій обґрунтовується, аргументується (наводяться докази) та чи інша оцінка подій, персонажів і т.д., висловлюються власні судження.

Висновок — це, як і початок, невелика частина твору, в якій висвітлюється остаточна думка, підсумовується сказане, закріплюється і підсилюється враження від висловленого.

Обов'язково мають бути висвітлені такі питання:

1. Автор, назва твору.

2. Тема й основна думка.

3. Які  епізоди викликали у вас найбільше враження? Які епізоди більше запам'яталися?

4. Хто з героїв особливо вам сподобався і чому?

5.Чим збагатив вас цей твір? Чого навчив? Над якими питаннями змусив замислитися?

У заголовку має відображатися головна думка твору.

Форма твору-відгуку залежить від адресата. Це може бути твір-роздум, адресований учителю; лист до приятеля, автора книги, до видавництва; стаття у стінгазету; інша оригінальна форма. Залежно від того, про яку книжку, кому і що будете писати, визначається стиль відгуку (художній, публіцистичний).

Мова твору

Найпоширеніші синонімічні ряди, що можуть бути використані в творі: письменник, автор, художник слова, митець; відомий, видатний, великий, прославлений, геніальний, неповторний, самобутній, своєрідний; основний, головний, істотний; зображувати, змальовувати, відображати, виділяти, стверджувати; герой твору, персонаж, образ, дійова особа; бути, виступати, становити, являти собою; захоплювати, надихати, наснажувати, окрилювати.

Як підготуватися до твору-метаморфози

1. Ґрунтовно продумайте тему.

2. Визначте основну думку майбутнього твору.

3. Проаналізуйте те, про що будете писати: виділіть найхарактерніше, що спостерігаєте.

4. Коротко запишіть найголовніше.

5. Спробуйте ввійти в образ для кращого висвітлення твору.

6. Напишіть твір на чернетці.

7. Проаналізуйте співмірність частин твору.

8. Стежте за. тим, щоб думки розкривалися послідовно, аби кожне попереднє речення було логічно пов'язане з наступним.

9. Прочитайте написане, перевірте послідовність викладу, грамотність використання розділових знаків.

10. Перепишіть роботу на чистовик.

11. Перевірте написане, пильнуючи описи і пропуски літер.

ПАМ'ЯТКА

1. Продумайте, що вас хвилює, цікавить, з чим ви не погоджуєтеся.

2. Простежте за текстом, як письменник розкриває характер героя, його вчинки. Зверніть увагу на художні деталі, які допомагають вам зробити висновок щодо ставлення автора до героя. Поміркуйте, чи погоджуєтеся ви з думкою автора.

3. Зробіть необхідні добірки з тексту, які допоможуть вам написати твір.

4. Відповідно до структури твору—вступу, основної частини, що складається з тез та доказів, висновку—доберіть додатковий матеріал (епіграф, цитати, факти), який стане в пригоді під час написання твору.

5. Спочатку напишіть твір на чернетці.

6. Працюючи над вступною частиною твору, пам'ятайте, що мета його - підвести до розуміння вашої головної думки.

7. В основній частині твору викладайте свої думки та обов'язково аргументуйте їх. Намагайтеся уникати простого переказу епізодів твору.

8. Пам'ятайте, що докази можуть бути як прямі, так і від протилежного.

9. Використовуйте тільки ті слова, значення яких ви знаєте. Уникайте повторення одних і тих самих слів.

10. У завершальній частині твору зробіть емоційний обґрунтований висновок щодо вашого ставлення до героя, про якого пишете.

11. Прочитайте написане, перевірте зміст, послідовність викладу, грамотність, використання розділових знаків.

12.  Перепишіть роботу начисто.

13. Перевірте написане, пильнуючи описки і пропуски літер.

Як писати твір-роздум у жанрі есе

1. Ґрунтовно продумайте тему твору.

2. Викладаючи свої думки, пам'ятайте, що вони не претендують на вичерпне трактування теми.

3. Викладайте лише власні думки.

4. Визначте свої враження з конкретного питання.

5. Слідкуйте за логікою викладу.

6. Пам'ятайте про художню форму есе.

7. Висловлюйте суб'єктивну думку.

8. Зверніть увагу на характер есе (філософський, публіцистичний).

9. Формулюючи речення, використовуйте свіжі метафори, афоризми.

10. Визначте головну ідею твору-есе.

1. Коли у повсякденному житті навколо тебе багато негараздів, краще посміхайся з них.

2. Пам’ятай, що великий сміхотворець Остап Вишня «ніколи не сміявся без любові». Тому твоє завдання – не принижувати людину, а змусити її «пекти раки», сміючись над собою.

3. Зверни увагу на художні засоби та подумай, чи надають вони твоєму творові комічності.

4. Будь у всьому поміркований – у доборі лексики, фантазії, перебільшеннях.

5. Написавши усмішку, переглянь її через деякий час, виправ знайдені неточності та стилістичні огріхи.

6. Смійся не лише сьогодні, а завжди, керуючись принципом П’єра Бомарше: «Я поспішаю посміятися з усього, бо інакше мені доведеться заплакати».

П а м ' я т а й, що для успішного написання твору необхідно:

1. Добре усвідомити тему, дібрати матеріал до неї.

2. Докладно продумати і скласти план твору.

3. Писати тільки про те, що сам зрозумів, в чому переконаний.

4. Уміти відрізняти головне від другорядного, відкидати все зайве.

5. Уникати загальних фраз, які ні про що не говорять.

6. Дотримуватись послідовності у викладі думок.

7. Стежити за мовою: не вживати слів-паразитів, вульгаризмів і діалектизмів.

8. Писати спочатку все на чернетку, потім перевірити написане і лише після цього переписати на чистовик.

9. Перевіряючи написане, звертати увагу:

- чи все підпорядковане темі, чи нема чогось зайвого, повторень;

- чи пов'язані між собою частини твору;

- чи правильно побудовані речення, чи грамотно написаний текст.

Аналіз ліричного твору здійснюйте за таким алгоритмом, визначаючи:

1. Настрій, яким пройнята поезія (веселий, сумний, спокійний, бадьорий, оптимістичний).
2. Тему (мотив), ідею.
3. Жанри лірики:

• жанри архаїчної лірики (ода, гімн, дифірамб, епітафія, панегірик, псалми);
• жанри класичної лірики (ідилія, медитація, акровірш, шарада, каламбур, абетковий вірш, шарж).

     3а. Визначити вид лірики (філософська, пейзажна, інтимна, громадянська, сатирична, релігійна).

4. Поетичні образи та картини.
5. Тропи

а)   прості: порівняння, епітет, оксюморон;

б) складні: метафора (уособлення, алегорія, символ), метонімія ( синекдоха, гіпербола, літота, перифраз).

6. Особливості віршування (метрику):

а) рима (чоловіча, жіноча, дактилічна);

б) римування (суміжне, кільцеве, перехресне);

в) віршовий розмір ( а) двоскладова стопа – хорей, ямб; допоміжні стопи –пірихій, спондей; б) трискладова стопа – дактиль, амфібрахій, анапест).

7. Особливості строфічної будови.

(Різновид строфи: моновірш, двовірш (дистих),терцет, катрен, восьмивірш (октаверс), сонет, верлібр).

8. Особливості художньої лексики (авторські неологізми, архаїзми, діалектизми, жаргонізми).
9. Поетичні (синтаксичні) фігури (інверсія, антитеза, асиндетон (безсполучниковість), поліасиндетон (багатосполучниковість), анафора (єдинопочаток), епіфора (єдинозакінчення), тавтологія, риторичне (звертання, запитання, оклик).

10.Фонічні засоби та визначення їх ролі у розкритті авторського задуму.

( Художня фоніка: евфонія, алітерація, асонанс, звуконаслідування).

Подаю зразок розбору ліричного твору для 8-11-х класів.

Ти зрікся мови рідної

Ти зрікся мови рідної. Тобі

Твоя земля родити перестане,

Зелена гілка в лузі на вербі

Від доторку твого зів’яне!

Ти зрікся мови рідної. Заріс

Твій шлях і зник у безіменнім зіллі…

Не маєш ти на похороні сліз,

Не маєш пісні на весіллі!

Ти зрікся мови рідної. Твій дух

На милицях жадає танцювати.

Від ласк твоїх закаменіє друг

І посивіє рідна мати.

Ти зрікся мови рідної. Віки

Ти йтимеш темний, як сльота осіння.

Від погляду твого серця й зірки

Обернуться в сліпе каміння.

Ти зрікся мови рідної. Ганьба

Тебе зустріне на шляху вузькому…

Впаде на тебе, наче сніг, журба –

Її не понесеш нікому!

Ти зрікся мови рідної. Нема

Тепер у тебе роду, ні народу.

Чужинця шани ждатимеш дарма –

В твій слід він кине сміх-погорду!

Ти зрікся мови рідної…(Д.Павличко).

1. Настрій: сумний.
2. Тема: гнівне звернення до людей, які зрікаються своєї мови, і зображення покари, що на них чекає в майбутньому.

Ідея: осуд тих людей, які зрікаються найціннішого духовного скарбу – мови.

3. Жанр: вірш; вид лірики: громадянська.
4. Поетичні образи та картини: образ людини-зрадника та відступника, що без мови втрачає свою духовну сутність.
5. Тропи: прості (епітети: мова рідна, зелена гілка, сліпе каміння, шлях вузький; порівняння («…ти йтимеш темний, як сльота осіння», «впаде на тебе, наче сніг, журба»; складні (метафора (персоніфікація): земля родити перестане, серця й зірки обернуться в каміння, впаде журба, дух на милицях жадає танцювати).
6. Особливості віршування:

рима: чергування чоловічої та жіночої рим;

римування: перехресне (абаб);

віршовий розмір: п’ятистопний ямб.

7. Строфіка: катрен (чотиривірш).
8. Поетичні фігури: інверсія («Заріс твій шлях…», «Від ласк твоїх закаменіє друг і посивіє рідна мати»); анафора («Ти зрікся мови рідної»); асиндетон («Не маєш ти на похороні сліз, не маєш пісні на весіллі»).
9. Фонічні засоби: алітерація (повторення приголосного звука зу першій та другій строфах: «Ти зрікся мови рідної. Заріс твій шлях і зник у безіменнім зіллі»); асонанс (повторення голосного звука у в п’ятій строфі: «Ганьба тебе зустріне на шляху вузькому…Впаде на тебе, наче сніг, журба – її не понесеш нікому»). Дані засоби використані з метою посилення інтонаційної виразності твору.

  Семінар-супутник

"Індивідуальний освітній простір, або Акценти успішного навчання"

    "Творчість - успіх - креативність - майстерність" - під таким девізом 20 березня 2015 року на базі  Кременчуцької гімназії № 6 відбувся семінар-супутник для учителів світової літератури та      російської мови "Індивідуальний освітній простір, або Акценти успішного навчання".

    Мета проведення семінару: моделювання рис конкурентноспроможного вчителя; удосконалення рівня  освітньої компетенції з орієнтації на новий Державний стандарт; розвиток емоційно-афективної сфери  педагогів; модернізація форм методичної роботи з педагогами; удосконалення вмінь аналізу художнього  тексту.

  Учителі ознайомилися з новими методами і прийомами активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках  російської мови та світової літератури, взяли участь у  майстер-класі Заслуженого учителя України,  учителя-методиста Новоукраїнської гімназії № 7 Олександра Васильовича Каєнка "Шлях пізнання  життя й людей (осмислення творчості Рея Бредбері та Етгара Керета на новому грунті)".

   Атмосфера творчості, креативності, глибокого занурення у літературний текст панувала під час  проведення майстер-класу. Олександ Васильович викликав колег на щиру і відберту розмову про актуальні  проблеми щасливого дитинства, одвідні протиріччя між  світом дітей і світом дорослих.

   Ми мали змогу відчути себе дітьми, радість відкриття під час гри "Що? Де? Коли?" за творчістю  О.С.Пушкіна. Олександре Васильовичу, дякуємо за подаровану можливість відчути дружнє плече і смак перемоги!

   Цікавим і насиченим був "Аукціон методів", підготовлений і проведений кафедрою учителів світової літератури Кременчуцької гімназії № 6. Сподіваюся, що кожен взяв до своєї методичної скарбнички той метод чи прийом, який вважає найрезультативнішим і креативнішим. 

   Дорогі колеги, вдячна вам за спражній День щастя, особливу атмосферу творчості, щирості, літератури та майстерності. 

  Пропоную до вашої уваги матеріали семінару, сподіваюся на відгуки і побажання щодо удосконалення роботи.

Програма семінару

Презентація "Автопортрет гімназії" 

Завдання для роботи в групах

Книга рецептів щастя від письменників (заготовка)

"Що? Де? Коли?" з теми "Міфологія" (авт. О.В.Каєнко)

"Що? Де? Коли?" за творчістю О.С. Пушкіна  (авт. О.В.Каєнко)

Різні види ігор для учнів 5- 6, 8- 9, 10-11 класів (авт. О.В.Каєнко)

Брейн-ринг по здоровому способу життя (авт. О.В.Каєнко)

Питання з життя дітей (авт. О.В.Каєнко)

Презентація "Притча про свічки"